ПСИХОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗАНЯТТЯ

Психологічний аналіз роботи вихователя під час заняття в дошкільному закладі є не лише інструментом для вдосконалення професійної діяльності, але й ключем до розвитку дитини в її перші роки життя. 

Від створення сприятливого навчального середовища до індивідуального підходу до кожної дитини, вихователь виконує множину завдань під час занять. Його професійна діяльність направлена на розвиток дитячої особистості, виховання цінностей та навичок, а також стимулювання пізнавальної активності. Але щоб досягти цих цілей максимально ефективно,  вихователю важливо здійснювати аналіз кожного аспекту.

Роль психологічного аналізу  під час спостереження за дитячими реакціями та емоційним станом, аналізом способів взаємодії вихователя з дітьми, які інструменти та методи може використовувати вихователь для ефективної роботи та які висновки він може зробити для підвищення якості навчального процесу, щоб допомогти кожному вихователю стати кращим наставником та сприяти повноцінному розвитку кожної дитини в її перші роки життя.

1. Загальна психологічна спрямованість заняття:

 - мотивація діяльності педагога й дітей на занятті (за обов'язком, за інтересом, за

                     традицією спільної діяльності);

- інтерес вихователя й дітей (до змісту, методів і форм).

2. Реалізація ідей розвиваючого навчання:

- як здійснювалась робота щодо формування активності, само­стійності й творчості;

- які засоби використовував педагог для постійного переходу від навчання до

                     самонавчання.

3. Організація пізнавальної діяльності на занятті:

- чи були установки на сприймання, запам'ятовування і розду­ми (що сприйняти, що

                    завчити, що обговорити);

- як вихователь домагався цілісного й свідомого, осмисленого сприйняття                                             навчального матеріалу (поставив мету, спрямував усві­домленість в одне русло,                                   застосував цілісний підхід, наочність, об­разність тощо);

- як організував увагу (як спрямовував, як переключав, що робив під час відволікання,                       як домагався стійкості);

- як розвивав пам'ять дітей (які види діяльності організовував, як націлював на                                     запам'ятовування, збереження і відтворення, як добирав інформацію для                                             запам'ятовування, скільки і як повторю­вав, як перевіряв);

- як розвивав мислення дітей, використовуючи порівняння, зіставлення, аналіз,                                   синтез, класифікацію, систематизацію, генера­лізацію;

- як працював із поняттями, аргументами;

- як розвивав творчу уяву.

4. Формування вмінь і навичок дітей:

- як формував загально навчальні вміння й навички;

- як вироблялися спеціальні вміння й навички;

- які практикував види вправ і як вони сприяли тренуванню умінь і навичок;

- яку роль відіграють вказівки, інструкції, алгоритми, зразки під час формування

                     вмінь і навичок;

- чи раціонально використав час для формування вмінь і навичок

5. Розвиток емоційно-вольової сфери дітей:

- які емоції дітей переважають на занятті;

- які засоби корекції емоцій використав вихователь на занятті;

- чи враховує педагог на занятті індивідуальні особливості й стан дитини;

- що робить для активізації вольової сфери у дітей;

- чи помічає дітей з агресивним і депресивним станом.

5. Психологічна саморегуляція вихователя на занятті:

- яке творче самопочуття вихователя на занятті;

- який контакт з дітьми;

- як реагує вихователь на аналіз заняття.